Сучасний шкільний сленг: лексико-семантичний аналіз

1.1. Еволюція поглядів вітчизняних науковців на проблему сленгу
У вітчизняних наукових розвідках явище сленгу фіксується вже в ХІХ ст. Так, вперше сленгову лексику української мови було охарактеризовано в словнику С.П. Микуцького [33] Згодом сленг на матеріалі російської мови було описано у відомому словнику В.І. Даля, де можна знайти перші спроби класифікації сленгових одиниць: 1) «професійна» мова офеней (бродячих торговців); 2) мова міських кишенькових злодіїв як поєднання кримінального арго та професіоналізмів; 3) мова декласованих елементів соціуму (жебраків) як абсолютно замкнена система арго [16:106].
Як зазначає професор Л.О. Ставицька, на цей період (тобто на 2 пол. ХІХ ст.) також припадають перші згадки про сленг молодих людей, які відвідують навчальні заклади різних рівнів. [48:114]
Важливою працею з опису бурсацько-семінарського сленгу, що побутував в Україні впродовж ХІХ ст., виступає роман «Люборацькі» А.П. Свидницького.
…

1.2. Співвідношення понять «сленг», «жаргон», «арго» і просторіччя: спільні та відмінні риси
Як було зазначено вище, на сучасному етапі дослідження сленгової лексики актуальною постає проблема теоретичного розмежування понять «сленг», «жаргон», «арго» та «просторіччя».
Слід зазначити, що тривалий час ці номінації сприймалися як синоніми: «Диференціація лексики, що належить до жаргону, арго та сленгу, має розмиті кордони, часто пересічні. Мабуть, тому не диференційовані і самі терміни, часто значення одного терміна визначається через інший» [7:124].
Причину цього дослідник Т.Є.Захарченко вбачає в усталеності традицій використання термінів на позначення нелітературної лексики в різних національних мовознавчих школах: так, термін «сленг» вживається зазвичай в англомовному науковому середовищі, йому відповідає французьке «арго», а для вітчизняної лінгвістики більш поширеним видається термін «жаргон» [4:33].
…

1.3. Функційне навантаження сленгової лексики в мовленні школярів
Використання школярами сленгової лексики у своєму мовленні переслідує різноманітні цілі. Слід детальніше розглянути функційне навантаження сленгу в практиці спілкування в школі.
У мовознавчих працях сленгу приписується низка функцій, які, через їхню майже повну синонімічність, можна звести до таких груп [3, 6, 34, 47]:
1. шифрувальна / езотерична / конспіративна / криптолалічна / криптофорна (прагнення приховати інформацію від «чужаків»);
2. розпізнавальна / корпоративна / ідентифікаційна / лімітивна / людична (протиставлення «своїх» і «чужих»)
3. експресивна / виражальна / емоційно-оцінна (потяг до самовираження);
4. естетична (бажання урізноманітнити і «прикрасити» життя);
5. світоглядна / когнітивна (відображення світогляду людини через мову);
6. номінативна /лінгвокреативна (потяг до лінгвістичних пошуків);
7.
…

Висновки до розділу 1
Явище сленгу існує з давніх часів, однак предметом цілеспрямованих наукових пошуків вітчизняних мовознавців стало лише в ХХІ ст. До цього етапу сленгова лексика сприймалася суто негативно не лише широким загалом, а й самими науковцями. Це зумовило появу в сучасній лінгвістиці гострої потреби в лексикографічному опрацюванні сленгового матеріалу, а також теоретичних уточненнях самої суті сленгу.
Попри усталене синонімічне розуміння термінів «сленг», «жаргон», «арго» і «просторіччя», не варто ототожнювати означувані ними поняття. Це – найменування відмінних одна від одної лексичних підсистем загальнонаціональної мови, які можна розмежувати за рядом параметрів (ступінь відкритості, соціальна референтність). Крім того, сленг виступає як інкорпоруюче поняття, яке поповнюється за рахунок усіх інших вказаних підсистем.
…

2.1.1. Запозичені сленгові одиниці
Видається можливим виокремити два напрямки запозичення лексем до українського шкільного сленгу:
1) запозичення з інших мов;
2) запозичення з інших підсистем сленгу (кримінальне арго, комп’ютерний жаргон тощо).
Перша тенденція – активне запозичення сленгової лексики з іноземних мов – спричинена світовою глобалізацією і, як наслідок, взаємопроникненням культур і мов світу. Така потужна інтервенція чужих культур часто призводить до невиправдано посиленого використання у мовленні запозичених слів, слів-паразитів та вигуків іншомовного походження.
Іншомовний вплив, з одного боку, має позитивний вияв, оскільки пов’язаний із динамікою лексичного складу мови. З іншого боку, він зумовлює ряд негативних наслідків лексичних запозичень, які часто заступають питомі українські слова та форми.
Причинами активного запозичення з інших мов Д. І. Масько вважає такі [31]:
1.
…

2.1.2. Новотвори на базі питомих українських слів
У системі сленгу школярів широко розповсюджені новотвори на базі усталених сленгових номінацій. У цьому випадку нові одиниці утворюються шляхом афіксації, тобто приєднанням афіксальної морфеми до основи первинної сленгової одиниці.
В українському сленгу виявлено ознаки префіксального, суфіксального, префіксально-суфіксального та безафіксного способів деривації як найбільш продуктивних. Афікси можуть відрізнятися не тільки за місцем у слові, але і за ступенем самостійності. Суфікси, які оформляють слово як певну частину мови, тісніше пов’язані з основою, у той час як префікси змінюють семантику слова і більш самостійні лексично. Нижче проілюстровано способи афіксації на конкретних прикладах із шкільного українського сленгу.
Префіксація – це спосіб словотвору, при якому нове слово утворюється шляхом приєднання префіксу. Приєднання відбувається до цілого слова, тому префіксація діє тільки в межах однієї частини мови.
…

2.1.3 Сленгові одиниці, утворені шляхом переосмислення загальновживаних слів
Одним із продуктивних способів утворення сленгових номінацій є метафорика – переосмислення лексичних одиниць загального вжитку із подальшим перенесенням характерних ознак явища чи предмета на об’єкт сленгового означення.
Результатом такого переосмислення часто стає набуття лексемою іронічного значення в сленговій мові. Так, на позначення недисциплінованого класного колективу зафіксовано номінацію «колгосп», а на позначення розмови, угоди – «базар».
Метафоричне перенесення найчастіше застосовується на позначення оцінного сприйняття певної особи: персонаж– цікава людина, персонаж – дійова особа в художньому творі; валянок – бездіяльна людина; балалайка – балакуча, несерйозна людина; дятел (дурний), шпала (висока дівчина), швабра – висока худа дівчина, антикваріат(літня людина), чайник (початківець або некмітлива людина), ватрушка чи пампушка (повненька дівчина), гальмо – людина, яка повільно міркує, брат – друг.
…

2.2. Лексико-семантичні групи сленгової лексики школярів
У системі шкільного сленгу простежується наявність комплексів, сформованих тематично подібними одиницями. Відтак постає питання про можливість опису шкільного сленгу в значеннєвому аспекті.
З огляду на вчення Ф. де Соссюра, слово як знак мови є єдністю плану вираження (форма) і плану змісту (значення) [46:20]. Зв’язок між цими планами опосередковується у свідомості людини.
У сучасній лінгвістиці (В.Г. Гак, О.Р. Лурія, Н.В. Уфімцева) значення слова трактується як структура, що складається з кількох пов’язаних між собою структур; це багатошаровий комплекс, складниками якого є семантика (інформація про позначені словом предмети та явища зовнішньої дійсності), прагматика (інформація про умови комунікації), синтактика (інформація про правила вживання знака).
Слова в мові існують не ізольовано. Вони об’єднані за спільністю значень у групи, мікросистеми. Найбільшими з таких мікросистем виступають лексико-семантичні поля (далі – ЛСП).
…

2.3.1 Синонімія в системі шкільного сленгу
Результати проведеного дослідження показали, що досить часто до одного слова інформанти називають цілу низку близьких за семантикою номінацій. Це дозволяє говорити про наявність синонімії в системі шкільного сленгу.
Синоніми (грецьк. synônymos “однойменний”) – слова, які мають значення, що повністю або частково збігаються [28:202].
За своїм характером синоніми бувають:
• семантичні (ідеографічні) – такі, що різняться відтінками значень. Наприклад: шлях (велика проїзна дорога) і дорога (будь-яке місце для проїзду й місце для проходу, навіть дуже вузьке).
• стилістичні (емоційно-ескпресивні) – синоніми, які різняться за емоційно-експресивним забарвленням. Наприклад: їсти (нейтральне) і жерти (згрубіле).
• семантико-стилістичні – синоніми, які одночасно різняться відтінками значень і стилістичним забарвленням, тобто поєднують ознаки першої й другої групи.
…

2.3.2 Антонімія в системі шкільного сленгу
Сленгова лексика являє собою складну систему, компоненти якої перебувають між собою в різноманітних відношеннях, з‑поміж яких виділяється антонімія – тип семантичних відношень лексичних одиниць, які мають протилежне значення.
Антонімія – явище універсальне, вона властива всім мовам, а її одиниці мають спільну структуру протилежних значень і подібність в структурній та семантичній класифікації [61:35].
М.П. Кочерган підкреслює, що антонімія виступає важливим стилістичним засобом. Вона є основою стилістичних прийомів антитези (від гр. antithesis «протиставлення»), суть якої полягає в зіставленні протилежних явищ, образів для посилення враження, та оксиморона, тобто поєднання контрастних за змістом понять, що разом дають нове уявлення [28]. Отже, існування антонімічних відношень в системі шкільного сленгу підкреслює прагнення його носіїв до більш виразного мовлення.
Т.М.
…

Висновки до розділу 1
Явище сленгу існує з давніх часів, однак предметом цілеспрямованих наукових пошуків вітчизняних мовознавців стало лише в ХХІ ст. До цього етапу сленгова лексика сприймалася суто негативно не лише широким загалом, а й самими науковцями. Це зумовило появу в сучасній лінгвістиці гострої потреби в лексикографічному опрацюванні сленгового матеріалу, а також теоретичних уточненнях самої суті сленгу.
Попри усталене синонімічне розуміння термінів «сленг», «жаргон», «арго» і «просторіччя», не варто ототожнювати означувані ними поняття. Це – найменування відмінних одна від одної лексичних підсистем загальнонаціональної мови, які можна розмежувати за рядом параметрів (ступінь відкритості, соціальна референтність). Крім того, сленг виступає як інкорпоруюче поняття, яке поповнюється за рахунок усіх інших вказаних підсистем.
…

ВИСНОВКИ
Явище сленгу існує з давніх часів, однак предметом цілеспрямованих наукових пошуків вітчизняних мовознавців стало лише в ХХІ ст. До цього етапу сленгова лексика сприймалася суто негативно не лише широким загалом, а й самими науковцями. Це зумовило появу в сучасній лінгвістиці гострої потреби в лексикографічному опрацюванні сленгового матеріалу, а також теоретичних уточненнях самої суті сленгу.
Попри усталене синонімічне розуміння термінів «сленг», «жаргон», «арго» і «просторіччя», не варто ототожнювати означувані ними поняття. Це – найменування відмінних одна від одної лексичних підсистем загальнонаціональної мови, які можна розмежувати за рядом параметрів (ступінь відкритості, соціальна референтність). Крім того, сленг виступає як інкорпоруюче поняття, яке поповнюється за рахунок усіх інших вказаних підсистем.
…

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Анищенко О.А. Эволюция обозначения молодежной речи: от технического языка до жаргона / О.А. Анищенко // Вопросы языкознания. – 2009. – № 2. – С. 108–117.
2. Ахманова О.С. Словник лінгвістичних термінів / О. С. Ахманова. – М.: Радянська енциклопедія, 1966.– 608 с.
3. Беликов В.И. Социолингвистика: Учебник для вузов / В. И. Беликов, Л.П. Крысин. – М.: РГГУ, 2001. – 439 с.
4. Береговская Э.М. Современный молодежный сленг: формирование и функционирование /Э.М.Береговская // Вопросы языкознания. – 1996 – № 3. – 32-41
5. Бодуэн де Куртенэ И. А. Предисловие // Трахтенберг В. Ф. Блатная музыка («Жаргон» тюрьмы) / В. Ф. Трахтенберг. – СПб.,1908. – С. 3–24
6. Бондалетов В. Д. Социальная лингвистика: Учеб. пособие / В.Д. Бондалетов. – М.: Просвещение, 1987. – 160 с.
7. Валгина Н.С. Активные процессы в современном русском языке: Учебное пособие / Н.С.Валгина. – М.: Логос, 2001. – 304 с.
8.
…